Сміх продовжує життя

Загальношкільне свято «Сміх продовжує життя»

Мета: Розвивати в дітей здатність до креативного самовираження. Виховувати естетичне сприйняття, невимушеність, активність, психологічний комфорт, почуття гумору.

Ведуча – Марія, 6 клас

Ведучий –Мар’ян,  6 клас

Повідомлення (3 учениці)- 7 клас

Гумористи (4 учні-хлопці) – 4 клас; Іван,6 клас

Сценка «Ремінь» -  Назар, 6 клас

Сценка «Вчителька», казка «Червона Шапочка» - 8 клас

Сценка «Ким стане дитина» (2 учениці)- 6 клас

Вчитель(Шведик) Усім доброго дня! Сьогодні ми зібрались, щоб весело провести час.Тож, наше свято гумору починається! 

Ведуча.(ведучий передає шоколадку ведучій зі словами: «Ось тобі шоколадка. Дякую, що допомогла написати контрольну з математики.»)

 Шкільне життя — не шоколад,
І щоб воно ішло на лад,
Нам треба більше жартувати,
Невдачі гумором долати. 

Ведучий. Сьогодні буде торба сміху,
Вам, любі гості, на утіху.

Ведуча. Світ сміху – це особливий світ. Це світ, у якому навіть ваші зажурені очі раптом починають сміятися. Французький письменник Віктор Гюго якось сказав: «Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя».

Ведучий. Сміх – один із найсильніших захисників нашого організму від негативної дії стресу, а отже – від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя (ендорфіни), і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Доведено наукою - сміх продовжує життя.

(Повідомлення)

Софія - Повідомлення 1. Відомо, що у Франції в 1564 році король Карл IX видав указ про перенесення початку року з першого квітня на перше січня, по-новому європейському стилю. Але багато його піддані, не згодні з найвищим повелінням, першого квітня надіслали один одному традиційний новорічний подарунок - рибу. Поступово з указом короля змирилися, а ось день «квітневої риби» залишився. Сьогодні, 1 квітня, діти таємно вішають на спину дорослих паперових рибок на ниточках, і на вулицях можна побачити серйозних дорослих людей, у яких за спиною тремтять паперові рибки.

Катя - Повідомлення 2. День дурня - це найулюбленіше свято англійців! У цій країні 1 квітня названий Днем усіх дурнів. З півночі до дванадцятої дня 1 квітня кожен може пожартувати над своїми друзями, родичами та знайомими. Того, хто попадеться на першоквітневий жарт, зустрічають гучним сміхом і криками: «Першоквітневий дурень!» Коли і чому люди в різних країнах стали зустрічати 1 квітня жартами і розіграшами, невідомо, хоча на цей рахунок існує кілька теорій. Згідно з однією з них, ця традиція пов'язана з днем весняного рівнодення, який у багатьох народів був початком нового року.

Мирося - Повідомлення  3. Свято відзначалось весело і шумно і не один день, а з 21 березня по 1 квітня. Пізніше з введенням григоріанського календаря Новий рік перенесли на 1 січня, але люди ще довго залишалися вірними старій традиції та вітали одне одного з Новим роком 1 квітня. З часом привітання ставали все більш жартівливими, а подарунки все більш «безглуздими», а потім і зовсім забули про Новий рік і просто стали розігрувати один одного У нас в країні ніяких спеціальних першоквітневих жартів або розіграшів не передбачено, і всі намагаються в міру власної фантазії і почуття гумору.

Ведучий. Коли людина сміється – вона здолає усі труднощі, усі негаразди. Китайський філософ Конфуцій сказав: «Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло; сміятися з неї – це нищити його».

Ведуча. А давні японці, які віками змагалися з тайфунами, вулканами, численними ворогами, з бідністю і горем, не забували повторювати: «У дім, де сміються, приходить щастя». І довели світу, що це – істина! Хай і в нашій школі живе щастя. То ж послухаймо гуморески.

«Картопелька» - Почім твоя картопелька, синку мій хороший?! - Сім копійок, - каже дядько, На штангіста схожий. Баба рада-радесенька: - Звідки ти явився? Такий совісний та добрий, Де ти народився? Швидко мацає картоплю Обома руками. - Хоч вона і дрібнувата, Зваж три кілограми. А той себе вище носа Товстим пальцем стука: - Ти що, бабо, з печі впала? Сім копійок штука.

«МАЮ ДІРКУ» — Скільки буде, любий Грицю,  Як від трьох відняти три? — Буду мати одиницю! —  Зводить очі догори. — Не подумав ти, одначе, Ось тобі іще задача: Три цукерки до кишені  Ти поклав і загубив,  Як з крамниці йшов до нені.  Що лишилось? Полічив?  — Запитали б так спочатку.  Маю дірку. Треба латку. О. Ющенко

«Жерар»

Жорі рівно двадцять п’ять ,

Всі – прожиті даром,

Татко й матінка чомусь

Звуть мене Жераром.

І дивується сусід:

- Чи вони не хворі,

Що таке чудне ім’я притулили Жорі?

А сусідка молода весело сокоче:

- Він же в них жере за трьох,

А робить не хоче.

Вчитель. Леся Баран

Я побувала на екскурсії в дитячому садку. Дітки такі хороші, розумні. От якось запитую : «Олю, скільки тобі років?»
- Трошки 4 ...
- Чому трошки?
- Три роки мені було довго-довго, а чотири тільки трошки ...

Запитую в Ромчика: « Ти до скількох вмієш рахувати?»
- До кінця.
Прошу порахуй кубики.

 - Один, один, один ... Все!

Сашко дивиться на годинник.
- Сьогодні п'ятниця.
- Чому?- запитую, бо ж сьогодні вівторок.І хлопчик відповідає.
- Раз стрілка стоїть на п'яти, значить, п'ятниця.

- Марічко, ти на якій вулиці живеш?- цікавлюсь.
- Я вдома живу, а на вулиці гуляю.

Ведуча. А що може бути кращим за сміх!?Людина сміється! Чудово! Це означає, що їй добре, спокійно, радісно. Нехай і сьогодні на нашому святі сміху всім буде весело і затишно.

Ведучий.  Сміятися!!! Адже саме сміх урятував людство від загибелі. А хіба не сміявся віками наш народ, не співав веселих пісень, не розповідав дотепних анекдотів, не нищив Шевченковою сатирою світове зло?

 Ведуча. До вашої уваги пропонуємо казку «Червона Шапочка» українського гумориста Євгена Дударя у виконанні учнів 7-8 класів.

Ведучий.  Увага! Застереження. Ніколи не відтворювати в реальному житті! Це небезпечно. В жодному разі не брати приклад з героїв казки.

Сценка

7 клас Мирослава- Мама

8 клас Зоряна- читець(слова автора)

Назар – Вовк, Наталія – Баба

Оксана – Шапочка, Станіслав - Мисливець

В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка — подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.
Одного разу мама каже Червоній Шапочці:
— Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.
Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.
— Тільки спіши,— каже мати,— поки сонечко високо. Червона Шапочка пішла.
Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З’їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує.
Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.
— А-а-а! — гаркнув.— Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з’їм!
Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу.
— Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.
Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:
— Поїхали!
— Куди? — перелякався Вовк.
— Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев’яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.
Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під’їхала до бабусиної хати, зайшла у світлицю:
— Чао предкам!
— Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся.— А ти де в таку рань тут узялася?
— Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка.— Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.
— Господь з тобою, дитино! А хіба ти не з дому?..
— Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом.
— Нема, дитино,— каже бабуся.— Бо я хворіла.
— Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витріщилася на внучку.
— Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка. 
Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв’язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.
— На. Нема більше.
— Тоді я тебе з’їм! — налякала Червона Шапочка.
Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:
— Не маю, внученько! Їй-богу, більше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:
— Хто тут бабусю ображає? Червона Шапочка криво осміхнулася:
— А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасний. Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабу-шенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...
Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу. Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.
Де вона блукає, досі ніхто не знає. Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає...

Ведуча. Сміх допоміг здобути волю. Коли людина сміється, вона стає вільною та незалежною. Коли людина сміється, вона незалежна. Коли людина сміється, вона подолає труднощі, негаразди.

Ведучий.  Наші школярі підготували веселі сценки, щоб усі присутні забули про свої турботи та щиро сміялись. Не шкодуйте оплесків та посмішок для них. Сценка «Ремінь».

Монолог «Ремінь»

 (Біля вішалок стоїть чоловік. Дістає мобільний телефон, набирає номер…)

Чоловік(Назар):                                                                            

- Алло, Катя? Так, люба, це я… Де? В магазині. У якому? В магазині одягу… А ти мені скажи, наш Віталік сьогодні уроки повчив? Так? Та ти що! Справді? Вивчив? Усі? Ну не може бути… (похмурніє). А ти і щоденник сьогодні його перевіряла? Уважно? Всі листки перегортала? А за минулий тиждень? На поведінку увагу звертала? про поведінку нічого? Зразкова, кажеш? А одиниці? Нема одиниці? То хоч двійка є? Що, теж нема? Ну не вірю… І окуляри одягала, кажеш?! Вітька не захворів? Ти температуру міряла? Нормальна? (похмурніє ще більше) Здоровий... То добре, що здоровий. Гаразд!!.. (З радістю в голосі) А в своїй кімнаті він сьогодні наводив порядок? Уже прибрав? (З надією в голосі) Взуття, як завжди, біля порогу розкидане? Ні-і? А шапка, шапка де? І що, і поїв навіть сьогодні нормально?? Та все нормально... Ну кажу тобі, все нормально. Та нема проблем. Ні, не обманюю. Та ось… У магазині. Проходив, дивлюся, ремені шкіряні. Дешеві.... Святковий розпродаж.... Думав узять, гляди, згодиться… Ех… Ну, іншим разом… (Махає рукою і виходить з магазину)

Ведучий. Закликав бути веселим і мудрий Соломон: «Як міль – одягу і черв’як – дереву, так печаль шкодить серцю людини», - застерігав він людей. Тому сьогодні ми щиро посміхаємось.

Ведуча. Наші педагоги, не кажучи вже про батьків, не без допомоги всієї системи нашого освіти вже з першого класу ламають голови над тим, ким виросте, ким стане кожна дитина. Однак здібності до тієї або іншої професії закладені вже змалку. Потрібно тільки уважно придивитися.

2 учениці:

• (учениця 1) Якщо дитина заглядає всім в рот, (учениця 2) її слід вчити на стоматолога;

• все схоплює на льоту,  швидше за все, стане жонглером або льотчиком-перехоплювачем;

• ходить перед усіма навшпиньки,  слід віддати в балетну школу;

• працює і в школі, і вдома через пень колоду, значить, може стати лісорубом;

• якщо у дитини вітер в голові, може стати дельтапланеристом, а також спеціалістом з ремонту вентиляційного устаткування;

• постійно підказує іншим, значить,  росте суфлер або референт депутата;

• любить давати всім жару, буде строгим керівником або ж кочегаром котельні;

• обожнює влаштовувати всім сцени,  тоді точно – це  майбутній актор;

• дивиться в книгу, а бачить фігу, надалі слід поступити в Інститут субтропічних культур;

• витає в хмарах, значить, може стати важливою птицею;

• все до лампочки, у вашому домі зростає майбутній електрик;

• дивиться на всіх зверхньо, напевно, виросте баскетболіст або ж великий начальник;

• пише твори до смішного погано, може спробувати стати письменником-гумористом.

! Вчитель(Шведик) А зараз запрошую на сцену усіх учасників. Пропоную перевірити свою удачу.

Веселі подарунки

Це жартівлива гра-лотерея. Для її проведення потрібно виготовити 2 пачки карток різного кольору і покласти кожну пачку в окремий конвертик. На початку всі охочі беруть картки з першого конверта (в ньому лежать картки, на яких написані назви яких-небудь предметів), потім - з другого (в ньому лежать картки, на яких зазначені дії, вчинені з якими-небудь предметами). Потім кожен гравець зачитує обидві картки. Якщо з позначеним на першій картці предметом дійсно можливо зробити дію, зазначена на другий, значить, це перемога в грі. Заохочувальні маленькі призи (цукерки) роздаються всім іншим учасникам.

Для карток першого конверта: гроші, сережки, вішалка, бант, капелюх, скарбничка, дзеркало, картина, люстра, сік, риба, шампунь, парфуми, диск, фарби, горіхи, курка, туфлі, коза, плеєр, плаття, машина, лялька, коробка цукерок.

Для карток другого конверта: дуже зрадію і куплю нову річ; вставлю в вуха; повішу на стінку; зав'яжу і приколю до волосся; одягну на голову; буду опускати монети в дірочку; поставлю на чільне місце; приб'ю цвях до стіни і повішу; зміцню на стелі; наллю в келих і вип'ю; очищу, наріжу, посмажу і пригощувставлю в магнітофон і буду слухати музику; розмалюю свої малюнки; розколю і знімання; разломаю на шматочки і пригощу друзів; одягну на ноги, буду танцювати; прив'яжу до дерева і піду гуляти; одягну навушники і буду слухати; випрасую і одягну; сяду і поїду; зав'яжу бант і буду милуватися; відкрию, поставлю на стіл і пригощу.

Ведучий. Ось і настав час прощатися з вами. Ми хочемо побажати вам щирого сміху! Добрих жартів!

Ведуча. Веселих і доброзичливих друзів! Та нових дотепних вигадок і винаходів! Всім дякуємо за увагу та участь.