"Словом торкнутися серця"

Анотація
Збірка поезій "Словом торкнутися серця"- перша проба пера учнів Урманського НВК. Ці твори об'єднані любов'ю до рідного слова.

До 50-річчя Урманського НВК присвячується...

Передмова

 Урманський НВК - веселковий край! Тут живуть у злагоді сонні ранки-метелики, дзвінкі смішки, допитливість із великими очима, тихі смутки і щира розмова. Цей навчальний заклад - наша друга домівка, затишна і привітна, зігріта добрими вчинками, освітлена любов'ю Бога. Саме у цьому домі народилась наша збірка - заклик берегти, цінувати та відчувати душею кожне слово.

СЛОВА
Слова! Ви – тінь думок.
Потрібно ставити на рот замок,
Бо люди перестали відчувати,
В яких порядках їх (слова) складати.
Жорстокі й підлі вам відразу
Промовлять найсолодшу фразу,
Та й серце познімає усі коди –
Самі ж собі завдали шкоди!
Слово, скажете, не є ножем.
Поріже душу – завтра заживе?
Та ні! Ви кров не спините так скоро,
До смерті лишитеся тяжко хворим.
А коли слово не одне? Десятки!
А що душі? Ховатися у п’ятки?
Вона так зробить і поставить ґрати,
Щоб не змогли слова її дістати.
Не допоможе! Бо людей багато,
У кишенях за словом не будуть шукати
Гіркі чи медові – все треба стерпіти,
Вмирати від болю, але дальше жити.
Скажете: «Нема смертельних образ!»
Душа потоне у ріці образ:
Широка, бистра. Крижана вода,
Берегів не видно, миля десь до дна.
А хто врятує від погибу?
Хіба рибак, що ловить рибу.
Ні! В самого сіті-пили,
А плисти далі нема сили…
Та може кине хтось круга-надію
(Хоча, сама у це я слабо вірю)
І витягне з обіймів вічного спочинку
На рік, на день, чи на хвилинку.
Ви викиньте зі словника рядки образ!
Даруйте крила – виростуть у вас,
Теплом зігрійте, наче сонце навесні,

Не раньте словом серця і душі!
 ДРУЖБА
Самотність виїдає нашу душу,
рве розум на шматки великі –
така вже людська сутність,
нічого ми не можемо зробити.
Нам не дано з усім справлятись
без допомоги з сторони
і мусимо самі собі признатись:
любов і дружба – два скарби.
Ми нехтуємо їхню цінність,
бо горді, вперті та дурні,
самі не здатні бути вірні,
а кажем, що це всі такі.
Хто купить дружбу за «лимони»
для вигоди лише собі,
одразу потрапляє у велику зону,
де лиця всіх зажурені, сумні.
«У нас в житті все дуже класно!» -
ніхто не каже, що погано.
І справжній друг трапляється нечасто:
ми звикли просто до обману.
Мало хто є нашим другом,
а ми знайомих всіх так величаєм.
Боїмося, що ударять плугом –
на це усе життя чекаєм.
Або самі готуємось до зради,
щоб першим болю не відчувати.
Даю я вам одну пораду:
друзів цінуйте – вас будуть цінувати.
Шведик Руслана

Твори школярів

Жачко Оксана

Мама

Мама найкраща у світі моя!

Сонячна радість чи то журба.

Вийде до віконця -

і засвітить сонце.

І радіє світ

вже тисячі літ.

Без матері життя -

це вічне небуття.

Без матері дитина

не стане "Людина".

А чи матуся радіє,

коли її ніхто не жаліє?

Шануйте матусь своїх,

адже вони у вас лиш одні...

***

Коли ти сирота,

ти не журись, що ти одна.

На світі біля тебе є багато людей,

що тебе зрозуміють і допоможуть в біді.

Коли ти сирота,

то не журись, що ти одна,

можливо, десь у світі є твоя сім'я,

яка тебе шукала все своє життя.

***

Твої очі щирі, лагідні завжди,

ти собою прикрашаєш світ.

Твоя усмішка ніжна й чарівна,

моя любов до тебе ще дужче розцвіла.

Вона неначе квітка навесні,

що ніби і пора вже їй цвісти,

але спиняє щось,

що може бути не взаємне.

Коли настане та прощальна мить,

серденько буде довго нить.

Душа буде ще довше сумувати,

за тими моментами,

які не можна забувати.

ДРУЖБА

Людей у світі є дуже багато,

Та друзів вибирати надто складно.

Усе не так просто, як комусь здається,

Суть дружби не на понтах складається,

Не в грошах рахується,

не в одяг одівається,

Суть дружби у вчинках ховається.

КОХАННЯ

Кохання - тільки мрія,

Кохання - це лиш факт,

Кохання, як жалюча бджілка,

Що ранить серце просто так.

Йому байдужі заборони?

Воно ламає стіни всі.

І ми кохаєм до нестями

Усіх, хто нам є дорогі.

Походжай Зоряна

Україна (акровірш)

Україна - найкраща земля,

Край рідний: натхнення й життя.

Росою вмиваються квіти,

Акації пахнуть в садах.

Її люблю я всім серцем!

Найкраща у світі весна...

Ах як же цьому не радіти!?

ЛЮБОВ

Як сильно я тебе люблю.

Як сильно я тебе кохаю.

Я люблю ніжну усмішку твою.

Твоє волосся пахне цвітом.

Там, де ти, для мене... завжди літо.

Нема зими, ні холодів, ні бур.

Є лиш одна, єдина й неповторна,

Моя любов!.. І більше слів нема.

І лиш одне-єдине слово:

"любов"...Це все, що в мене є!

ТИ ПРОБАЧ МЕНІ ЗА ВСЕ!

Ти пробач мені за все.

Ти пробач мені за зраду,

За любов мою безцінну

І за  пісню ту, що лине

В  моїм серці на віки.

І пробач за гостре слово,

Біль, що я завдав тобі.

Я ж тебе люблю... кохаю,

Знай же ти про це завжди.

Хоч що б я тобі не казав,

Як тебе б не ображав,

Знай про мої почуття,

Ласку, ніжність й щире слово.

Прошу тебе я про одне:

"Пам'ятай мене, мене..."

Стельмах Оксана

БАТЬКІВЩИНА
Наша рідна Батьківщина -
Славна Україна:
Всі ці гори, ліси й ріки,
Парки, гаї й квіти.
Наша рідна Батьківщина -
Всіх нас рідна мати.
Слава нашій Україні,
Славу їй взивати!

БОРІМОСЯ!
У цей важкий революційний час
Ісус підтримує всіх нас.
Молімося! Ісус нам допоможе,
Правицю підійме і благодать зійде.
Борімося! І воля переможе.
Борімося! Ми вільний є народ.
Борімося! Ісус нам допоможе
І благодать його осінить нас.

Маркович Олеся
***
Слова твої - нікому не потрібні,
вже скоро у безодню попадеш.

Ніхто й ніколи в світі не згадає,

 і ти, як хмара в небі пропадеш.
-Чому? - спитаєш, та даремно,

ніколи відповідь ти не знайдеш.
У цьому світі дуже темно

 й печалі тут немає меж.
Немає тут ні вірності, ні зради, 
немає тут ні злоби, ні тепла.
Все не таке, усе не рідне, 

й молитва тут не помага.
Всі почуття - проходять швидко,наче поїзд,
й ніколи їх вже не вернеш,

 тому, що тут нема законів, 
й нікуди більше не втечеш.

-Чому? - спитаєш,та даремно, 

ніколи відповідь ти не знайдеш,
У цьому світі дуже темно

 й печалі тут немає меж.

Упорядник Шведик Р.В.

2014 рік